шайка
БА́НДА (група людей, що чинять грабежі, розбої, вбивства), ША́ЙКА розм.; ЗГРА́Я зневажл. (ужив. звичайно в мові художньої літератури та публіцистики). Вже попід самим містом куркульські банди зрізують телеграфні стовпи (О. Гончар); — Натрапив на слід зграї злочинців. Пересічний вік — від дев'яти до одинадцяти років (І. Кулик).
ЗГРА́Я зневажл. (група людей, які займаються ганебною діяльністю), БА́НДА розм., ША́ЙКА розм.; КЛІ́КА зневажл., КО́ДЛО зневажл. (про злочинне оточення). Виїзний суд засудив усю зграю до ув'язнення на строк від двох до п'яти років (А. Дімаров); Одного разу на село напала банда (О. Бердник); — Обзавівся (Романик).. лейб-гвардією — шайкою таких авантюристів, як і він сам, і терором.. змушує.. визнавати його за політичну фігуру (Ірина Вільде); — Не турбуйся, вони ще не раз проклинатимуть фюрера і його кодло (Н. Рибак).
ША́ЛЬКА (тарілка в терезах), ША́ЛЯ рідше, ША́ЙКА діал. Тривожні і заспокійливі думки переважували одна одну, як шальки на висячих терезах (М. Стельмах); Громадськість я малював Фемідою з терезами в руках. На одну з шаль мені ніяк не терпілось покласти хоч морського камінця на мою користь (Ю. Яновський); Коромисло.. крутнулось на її широких плечах, неначе почеплені на бантині терези з двома шайками (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови