шайка
ша́йка
I -и, ж., розм.
Група людей, що спільно чинять розбій, злочини; банда.
|| зневажл. Компанія людей, об'єднаних спільними інтересами, спільними ознаками.
II -и, ж., діал.
Шалька (див. шалька I 1)).
Великий тлумачний словник сучасної української мови