шкатулка
СКРИ́НЬКА (маленька коробка для зберігання коштовностей, дрібних предметів), ШКАТУ́ЛКА, ШКАТУ́ЛА заст., ПОГРІБЕ́ЦЬ заст., ШАБАТУ́РА діал.; РА́ХВА (дерев'яна інкрустована, круглої форми); ШУХЛЯ́ДА (чотирикутна, перев. висувна — в столі, шафі). Донна Анна.. перебирає у скриньці коштовності, прикраси (Леся Українка); Ото бере пан шкатулку.. Пани гроші держать в таких скриньках (казка); Жінка поквапно дістала з шкатулки паспорт (Я. Гримайло).
Словник синонімів української мови