щур

I. ПАЦЮ́К (мишоподібний шкідливий ссавець), ЩУР. Коли в замковій щілині клацнув ключ, великий сірий пацюк швидко повів вусами й непевно нюхнув повітря (О. Донченко); У млині щось гризуть і смакують щури (М. Рильський).

СТРИЖ (вид птахів), СЕРПОКРИ́ЛЕЦЬ, ЩУР. Весною до наших міст прилітають схожі на ластівок чорні стрижі. Іноді їх називають ще серпокрильцями (з журналу).

Значення в інших словниках

1. щур — Пацюк, (птах) сов. стриж, щурик  Словник синонімів Караванського
2. щур — [шчур] шчура, м. (на) шчур'і/шчуров'і, мн. шчури, шчур'іў  Орфоепічний словник української мови
3. щур — ЩУР¹, а́, ч. Те саме, що пацю́к¹. У млині щось гризуть і смакують щури (М. Рильський); Щури першими тікають з корабля, коли він починає тонути (Ю. Смолич); Щури – переносники інфекційних хвороб (чуми, туляремії, інфекційної жовтяниці та ін.  Словник української мови у 20 томах
4. щур — щур 1 іменник чоловічого роду, істота пацюк щур 2 іменник чоловічого роду, істота птах  Орфографічний словник української мови
5. щур — щур футб. вид удару (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. щур — Назва птахів  Словник застарілих та маловживаних слів
7. щур — I -а, ч. Те саме, що пацюк I. Водяний щур — невеликий водяний гризун. II -а, ч. 1》 Співочий птах родини в'юркових. 2》 Те саме, що стриж. 3》 Ластівка-берегівка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. щур — Щур, -ра́, -ро́ві; щури́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. щур — ЩУР¹, а́, ч. Те саме, що пацю́к¹. У млині щось гризуть і смакують щури (Рильський, І, 1960, 137); Щури першими тікають з корабля, коли він починав тонути (Смолич, Світанок..  Словник української мови в 11 томах
10. щур — Щур, -ра м. 1) Крыса, Mus rattus и Mus decumanus. ЕЗ. V. 83. Св. Л. 221. Вх. Пч. II. 6. Не ззість його ніщо: ні миші, ні, щури. 2) Птица: стрижъ, Hirundo riparia. Сидить, як щур в горах. Ном. № 1353. Що то таке: чи щур, чи горобець маленький? Греб. 394. 3) = щир. Вх. Пч. І. 8. ум. щурик.  Словник української мови Грінченка