щур —
[шчур] шчура, м. (на) шчур'і/шчуров'і, мн. шчури, шчур'іў
Орфоепічний словник української мови
щур —
ЩУР¹, а́, ч. Те саме, що пацю́к¹. У млині щось гризуть і смакують щури (М. Рильський); Щури першими тікають з корабля, коли він починає тонути (Ю. Смолич); Щури – переносники інфекційних хвороб (чуми, туляремії, інфекційної жовтяниці та ін.
Словник української мови у 20 томах
щур —
щур 1 іменник чоловічого роду, істота пацюк щур 2 іменник чоловічого роду, істота птах
Орфографічний словник української мови
щур —
щур футб. вид удару (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
щур —
Назва птахів
Словник застарілих та маловживаних слів
щур —
I -а, ч. Те саме, що пацюк I. Водяний щур — невеликий водяний гризун. II -а, ч. 1》 Співочий птах родини в'юркових. 2》 Те саме, що стриж. 3》 Ластівка-берегівка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
щур —
I. ПАЦЮ́К (мишоподібний шкідливий ссавець), ЩУР. Коли в замковій щілині клацнув ключ, великий сірий пацюк швидко повів вусами й непевно нюхнув повітря (О. Донченко); У млині щось гризуть і смакують щури (М. Рильський).
Словник синонімів української мови
щур —
ЩУР¹, а́, ч. Те саме, що пацю́к¹. У млині щось гризуть і смакують щури (Рильський, І, 1960, 137); Щури першими тікають з корабля, коли він починав тонути (Смолич, Світанок..
Словник української мови в 11 томах
щур —
Щур, -ра м. 1) Крыса, Mus rattus и Mus decumanus. ЕЗ. V. 83. Св. Л. 221. Вх. Пч. II. 6. Не ззість його ніщо: ні миші, ні, щури. 2) Птица: стрижъ, Hirundo riparia. Сидить, як щур в горах. Ном. № 1353. Що то таке: чи щур, чи горобець маленький? Греб. 394. 3) = щир. Вх. Пч. І. 8. ум. щурик.
Словник української мови Грінченка