інсургент
ПОВСТА́НЕЦЬ (учасник повстання), ПОВСТА́ЛИЙ, ІНСУРГЕ́НТ заст. Повстанці попалили палаци й оселі польських магнатів і знищили до останку усе їх добро (І. Нечуй-Левицький); Вулиці перед Тавричеським палацом, де засідала Дума, запруджені повсталими (П. Панч); Ні, ще не раз заллються кров'ю бруки, гнів інсургентів світом загримить (В. Сосюра). — Пор. 1. заколо́тник.
Словник синонімів української мови