Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
інсургент —
Повстанець
Словник чужослів Павло Штепа
інсургент —
інсурге́нт іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
інсургент —
-а, ч., заст. Повстанець; борець за незалежність і справедливість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
інсургент —
інсурге́нт [від лат. insurgens (insurgentis) – той, що повстає] повстанець, учасник повстання.
Словник іншомовних слів Мельничука
інсургент —
ПОВСТА́НЕЦЬ (учасник повстання), ПОВСТА́ЛИЙ, ІНСУРГЕ́НТ заст. Повстанці попалили палаци й оселі польських магнатів і знищили до останку усе їх добро (І. Нечуй-Левицький); Вулиці перед Тавричеським палацом, де засідала Дума, запруджені повсталими (П.
Словник синонімів української мови
інсургент —
ІНСУРГЕ́НТ, а, ч., заст. Повстанець. Ще не раз заллються кров’ю бруки, гнів інсургентів світом загримить (Сос., II, 1958, 331); Випадково він [Т. Шевченко] прочитав у газеті статтю про китайських інсургентів. Шевченко записує це в «Журнал» (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 433).
Словник української мови в 11 томах