Значення в інших словниках
-
безглуздий —
(позбавлений розумних підстав) нісенітний, абсурдний, несусвітній, (без сенсу) беззмістовний; нерозумний, дурний, глупий, підсил. абсурдний, ідіотський, книжн. (який суперечить логіці) алогічний.
Словник синонімів Полюги
-
безглуздий —
безглу́здий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
безглуздий —
[беизглуздией] м. (на) -здому/ -з'д'ім, мн. -з'д'і
Орфоепічний словник української мови
-
безглуздий —
-а, -е. Позбавлений глузду; нісенітний, дурний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безглуздий —
БЕЗГЛУ́ЗДИЙ, а, е. Позбавлений глузду; нісенітний, дурний. Нема на світі такої дурниці, такої безглуздої справи, котра б не знайшла свойого [свого] запаленого апостола і свойого [свого] мученика (І. Франко); Мемет був п'яний ..
Словник української мови у 20 томах
-
безглуздий —
див. дурний; нетямущий
Словник синонімів Вусика
-
безглуздий —
БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
-
безглуздий —
Безглу́здий, -да, -де
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
безглуздий —
БЕЗГЛУ́ЗДИЙ, а, е. Позбавлений глузду; нісенітний, дурний. Мемет був п’яний.. Його рухи були безглуздими й зайвими (Коцюб., І, 1955, 401); Нема на світі такої дурниці, такої безглуздої справи...
Словник української мови в 11 томах
-
безглуздий —
Безглуздий, -а, -е Безтолковий, безмозглый, безсмысленный. Левиц. І. 257. Безглуздий як синиця. посл.
Словник української мови Грінченка