беззмістовний —
(який не має змісту) незмістовний, безпредметний, підсил. пустий, порожній, (про фрази без сенсу) пустопорожній.
Словник синонімів Полюги
беззмістовний —
беззмісто́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
беззмістовний —
-а, -е. Позбавлений змісту, убогий змістом; пустий. || Позбавлений рації, сенсу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
беззмістовний —
БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ, а, е. Позбавлений змісту, убогий змістом; пустий. Інтелігенція богуславська, в порівнянні з моїм потікським оточенням, здавалась мені .. беззмістовною (С. Васильченко); Виступаючи і в беззмістовних водевілях, і в поверхових мелодрамах..
Словник української мови у 20 томах
беззмістовний —
БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
беззмістовний —
Беззмісто́вний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
беззмістовний —
БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ, а, е. Позбавлений змісту, убогий змістом; пустий. Інтелігенція богуславська, в порівнянні з моїм потікським оточенням, здавалась мені ще більше безкольорною [безколірною] і беззмістовною (Вас.
Словник української мови в 11 томах