Великий тлумачний словник сучасної мови

беззмістовний

беззмісто́вний

-а, -е.

Позбавлений змісту, убогий змістом; пустий.

|| Позбавлений рації, сенсу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. беззмістовний — (який не має змісту) незмістовний, безпредметний, підсил. пустий, порожній, (про фрази без сенсу) пустопорожній.  Словник синонімів Полюги
  2. беззмістовний — беззмісто́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. беззмістовний — Пустий, пустопорожній; (виклад) малозмістовний, неглибокий.  Словник синонімів Караванського
  4. беззмістовний — БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ, а, е. Позбавлений змісту, убогий змістом; пустий. Інтелігенція богуславська, в порівнянні з моїм потікським оточенням, здавалась мені .. беззмістовною (С. Васильченко); Виступаючи і в беззмістовних водевілях, і в поверхових мелодрамах..  Словник української мови у 20 томах
  5. беззмістовний — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
  6. беззмістовний — Беззмісто́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. беззмістовний — БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ, а, е. Позбавлений змісту, убогий змістом; пустий. Інтелігенція богуславська, в порівнянні з моїм потікським оточенням, здавалась мені ще більше безкольорною [безколірною] і беззмістовною (Вас.  Словник української мови в 11 томах