викінчений —
ви́кінчений 1 дієприкметник від: ви́кінчити ви́кінчений 2 прикметник досконалий
Орфографічний словник української мови
викінчений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до викінчити. 2》 прикм. Довершений, досконалий; який досягає найвищого рівня. Викінчена поезія.
Великий тлумачний словник сучасної мови
викінчений —
ВИ́КІНЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́кінчити. З викінчених перекладів я маю “Життя і філософські думки Пінгвіна” пані Сталь, якщо вважаєте сю штуку куди придатною, то пришлю вам (Леся Українка); Готова, вже викінчена дорога, обігнувши скелю...
Словник української мови у 20 томах
викінчений —
див. досконалий
Словник синонімів Вусика
викінчений —
МАЙСТЕ́РНИЙ (який робиться, виконується з великою вправністю; зроблений, виконаний дуже вміло), МИСТЕ́ЦЬКИЙ, МИТЕ́ЦЬКИЙ, ШТУДЕ́РНИЙ діал.
Словник синонімів української мови
викінчений —
Ви́кінчений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
викінчений —
ВИ́КІНЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кінчити. З викінчених перекладів я маю "Життя і філософські думки Пінгвіна" пані Сталь, якщо вважаєте сю штуку куди придатною, то пришлю вам (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах