викінчений
ви́кінчений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до викінчити.
2》 прикм. Довершений, досконалий; який досягає найвищого рівня. Викінчена поезія.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиви́кінчений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до викінчити.
2》 прикм. Довершений, досконалий; який досягає найвищого рівня. Викінчена поезія.
Великий тлумачний словник сучасної української мови