викінчений

Значення в інших словниках

1. викінчений — ви́кінчений 1 дієприкметник від: ви́кінчити ви́кінчений 2 прикметник досконалий Орфографічний словник української мови
2. викінчений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до викінчити. 2》 прикм. Довершений, досконалий; який досягає найвищого рівня. Викінчена поезія. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викінчений — ВИ́КІНЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́кінчити. З викінчених перекладів я маю “Життя і філософські думки Пінгвіна” пані Сталь, якщо вважаєте сю штуку куди придатною, то пришлю вам (Леся Українка); Готова, вже викінчена дорога, обігнувши скелю... Словник української мови у 20 томах
4. викінчений — див. досконалий Словник синонімів Вусика
5. викінчений — МАЙСТЕ́РНИЙ (який робиться, виконується з великою вправністю; зроблений, виконаний дуже вміло), МИСТЕ́ЦЬКИЙ, МИТЕ́ЦЬКИЙ, ШТУДЕ́РНИЙ діал. Словник синонімів української мови
6. викінчений — Ви́кінчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. викінчений — ВИ́КІНЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кінчити. З викінчених перекладів я маю "Життя і філософські думки Пінгвіна" пані Сталь, якщо вважаєте сю штуку куди придатною, то пришлю вам (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах