1. Словник української мови в 11 томах

викінчений

ВИ́КІНЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кінчити.

З викінчених перекладів я маю "Життя і філософські думки Пінгвіна" пані Сталь, якщо вважаєте сю штуку куди придатною, то пришлю вам (Л. Укр., V, 1956, 20);

Готова, вже викінчена дорога, обігнувши скелю, зникала десь у горах за перевалом (Гончар, І, 1954, 544).

2. прикм. Довершений, досконалий; який досягає найвищого рівня.

Філософія Маркса є викінчений філософський матеріалізм, який дав людству великі знаряддя пізнання.. (Ленін, 19, 1950, 5);

Світ Здається викінченим, як поема Митця старого, — а буває часом, Коли хотілось би його зламати, Розвіяти, по вітру розпустить! (Рильський, І, 1956, 76);

Його біле личко з тонкими викінченими рисами блідо зарожевілось (Гончар, IV, 1960, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викінчений — ви́кінчений 1 дієприкметник від: ви́кінчити ви́кінчений 2 прикметник досконалий Орфографічний словник української мови
  2. викінчений — г., довершений, досконалий. Словник синонімів Караванського
  3. викінчений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до викінчити. 2》 прикм. Довершений, досконалий; який досягає найвищого рівня. Викінчена поезія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. викінчений — ВИ́КІНЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́кінчити. З викінчених перекладів я маю “Життя і філософські думки Пінгвіна” пані Сталь, якщо вважаєте сю штуку куди придатною, то пришлю вам (Леся Українка); Готова, вже викінчена дорога, обігнувши скелю... Словник української мови у 20 томах
  5. викінчений — див. досконалий Словник синонімів Вусика
  6. викінчений — МАЙСТЕ́РНИЙ (який робиться, виконується з великою вправністю; зроблений, виконаний дуже вміло), МИСТЕ́ЦЬКИЙ, МИТЕ́ЦЬКИЙ, ШТУДЕ́РНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  7. викінчений — Ви́кінчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)