ворушкий —
ворушки́й прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
ворушкий —
-а, -е, розм., рідко. Те саме, що рухливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ворушкий —
ВОРУШКИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Те саме, що рухли́вий. – А може, на весілля? – лукаво повела ворушкою бровою Олена (Я. Гримайло); По небу йшли ворушкі хмари (Ю. Мокрієв); Окремі постаті злилися в один темний, ворушкий потік, що котився в білі нетрі ночі (Ю. Мушкетик).
Словник української мови у 20 томах
ворушкий —
ВОРУШКИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Те саме, що рухли́вий. — А може, на весілля? — лукаво повела ворушкою бровою Олена (Грим., Подробиці.., 1956, 81); По небу йшли ворушкі хмари (Мокр., Острів.., 1961, 56).
Словник української мови в 11 томах