пр., голяком, гольцем, обр. як мати вродила, в костюмі Еви.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
голяка —
голяка́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
голяка —
присл., розм. Без одягу; гольцем.
Великий тлумачний словник сучасної мови
голяка —
ГОЛЯКА́, присл., розм. Без одягу; гольцем. Малий голяка стрибав по мокрій траві за скелею, цокотів зубами і приказував: – А мені не холодно! А мені не холодно! (Ю.
Словник української мови у 20 томах
голяка —
ГО́ЛИМ присл. (без одягу), ГОЛЯКА́ розм., ГОЛЬЦЕ́М розм. — Його голим на терниння поклади — і то спатиме. Воляча шкура (Григорій Тютюнник); Звісив (Хабляк) наперед руки з паперовим жмутком і так стояв, ніби голяка перед медичною комісією (В.
Словник синонімів української мови
голяка —
ГОЛЯКА́, присл., розм. Без одягу; гольцем. [Гола відьма:] І пудра й плаття нас ляка, То — баб’яче вже діло; Сиджу на цапі голяка — Любуйте всі на тіло! (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 175).
Словник української мови в 11 томах
голяка —
Голяка нар. 1) Нагишомъ. По кропиві голяка. 2) Въ неразведенномъ видѣ, цѣльнымъ. Він спирт голяка п'є.
Словник української мови Грінченка