голяка
ГОЛЯКА́, присл., розм. Без одягу; гольцем.
[Гола відьма:] І пудра й плаття нас ляка, То — баб’яче вже діло; Сиджу на цапі голяка — Любуйте всі на тіло! (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 175).
Словник української мови (СУМ-11)ГОЛЯКА́, присл., розм. Без одягу; гольцем.
[Гола відьма:] І пудра й плаття нас ляка, То — баб’яче вже діло; Сиджу на цапі голяка — Любуйте всі на тіло! (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 175).
Словник української мови (СУМ-11)