Голій, перукар, цирульник, д. цилюрник, фризер, стрижій, ок. цируль.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
голяр —
голя́р іменник чоловічого роду, істота перукар арх.
Орфографічний словник української мови
голяр —
-а, ч., заст. Перукар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
голяр —
ГОЛЯ́Р, а́, ч., заст. Перукар. Ще до сходу сонця сходилися вони до голяра Тимка щонеділі й свята, аби голитися (В. Стефаник); Голяр стриг своїх клієнтів досить недбало, безцеремонно, так, як стрижуть баранів, лишаючи смуги й кущі волосся, або немилосердно скубучи машинкою (І. Багряний).
Словник української мови у 20 томах
голяр —
ПЕРУКА́Р (майстер, який підстригає, завиває, фарбує і т. ін. волосся, голить чоловіків), СТРИЖІ́Й заст., жарт., ФРИЗЕ́Р діал.; ГОЛЯ́Р заст., ГОЛІ́Й заст., КАУФЕ́Р (КУАФЕР) заст. (майстер, який голив та підстригав чоловіків); ЦИРУ́ЛЬНИК заст.
Словник синонімів української мови
голяр —
ГОЛЯ́Р, а́, ч., заст. Перукар. Ще до сходу сонця сходилися вони до голяра Тимка щонеділі й свята, аби голитися (Стеф., І, 1949, 212); Голяр збивав йому на тімені піну.. з доброго марсельського мила і шкріб йому голову круг оселедця (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 97).
Словник української мови в 11 томах
голяр —
Голяр, -ра м. = голій. Вх. Лем. 404.
Словник української мови Грінченка