збіднілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до збідніти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
збіднілий —
ЗБІДНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до збідні́ти. На духовні посади йшли звичайно збіднілі шляхтичі (Фр., XVI, 1955, 416); Збіднілим селянам було не під силу брати участь у війнах і походах (Іст.
Словник української мови в 11 томах