звучати

Лунати, бриніти, згучати; (на відстань) розлягатися; (- слова чужих мов) вимовлятися.

Значення в інших словниках

1. звучати — звуча́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. звучати — Бренькати, бринькати, бринькотати, бринькотіти, гудіти, гуркотати, гуркотіти, густи, деренкотати, деренкотіти, деренчати, дерчати, диркотати, диркотіти, дирчати, джикати, джмеліти, дзвеніти, дзвякати, дзеленчати, дзеленькотати, дзеленькотіти...  Словник синонімів Вусика
3. звучати — -чить, недок. 1》 без додатка і чим. Видавати, створювати звуки. || Бути звучним (у 2 знач.), мати гарне звучання (про музичний інструмент). || Бути наповненим звуками. 2》 Поширюватись у просторі, чутися, лунати (про різні звуки, голоси, музику, співи і...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. звучати — ВИМОВЛЯ́ТИСЯ (про слова, звуки тощо — передаватися голосом), ЗВУЧА́ТИ, МО́ВИТИСЯ. — Док.: ви́мовитися, прозвуча́ти. Приємно, коли в дітей гарні й милозвучні імена, коли вони вимовляються легко й коротко (з журналу); Слова звучать виразно (І.  Словник синонімів української мови
5. звучати — ЗВУЧА́ТИ, чи́ть, недок. 1. без додатка і чим. Видавати, створювати звуки. Бадьоро ступає юний пілігрим.. І звучить йому земля, як орган (Кол., Терен.., 1959, 95); Суворо запінені хвилі Понуро і глухо звучать… (Зеров, Вибр.  Словник української мови в 11 томах