кобенити —
-ню, -ниш, недок., перех., фам., рідко. Сильно сварити, лаяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кобенити —
КОБЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., кого, що і без прям. дод., фам., рідко. 1. Сильно сварити, лаяти. Кричав [Харон], буцімто навіжений, І кобенив народ хрещений (І. Котляревський). 2. Те саме, що кобени́тися...
Словник української мови у 20 томах
кобенити —
Кобени́ти, -беню́, -бе́ниш кого
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кобенити —
КОБЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех., фам., рідко. Сильно сварити, лаяти. Кричав [Харон], буцімто навіжений, І кобенив народ хрещений (Котл., І, 1952, 132).
Словник української мови в 11 томах
кобенити —
Кобени́ти, -ню́, -ни́ш гл. Ругать, поносить. Кричав буцім то навіжений і кобенив народ хрещений, як водиться в шинках у нас. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка