корогва —
[корогва] -ви, д. і м. -роугв'і, р. мн. -гоў
Орфоепічний словник української мови
корогва —
-и, ж. 1》 заст.Прапор. 2》 Підрозділ у польсько-литовській армії 16-17 ст. та в козацькому війську. 3》 церк. Прикріплене до довгого держака полотнище (чи бляха) з зображенням Христа або інших святих, що його несуть під час хресного ходу. 4》 етн., заст.
Великий тлумачний словник сучасної мови
корогва —
КОРОГВА́, и́, ж. 1. заст. Прапор. – А корогву принесли? – Ось вона! Є! – обізвався Мажуга і, розгорнувши, підняв (М. Коцюбинський); Увiходять одна по однiй стрункi групи цехiв – кожен iз своєю корогвою ..
Словник української мови у 20 томах
корогва —
Хоругов, загін кінноти 100 200 чоловік див. хорогва
Словник застарілих та маловживаних слів
корогва —
(монгольське хоронґо) 1. прапор; в Україні за козацької доби були військові, гетьманські, полкові та сотенні к.; охоронялися хорунжими (генеральним, полковими, сотенними); як і значки, прикріплювались до ратищ, на вершку яких було вістря або хрест...
Універсальний словник-енциклопедія
корогва —
КОРОГВА́ (КОРОГО́В) (прикріплене до довгого держала полотнище чи бляха із зображенням святих, що несуть під час хресного ходу), КОРУГВА́ (КОРУГО́В) діал., ХОРУГВА́ (ХОРУГО́В) заст., ХОРО́ГВА́ заст. Прийшли попи з корогвами, Задзвонили дзвони.
Словник синонімів української мови
корогва —
Корогва́ і корого́в, -гви́; корогви́, корого́в (ж. р.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
корогва —
КОРОГВА́, и́, ж. 1. заст. Прапор. — А корогву принесли? — Ось вона! Є! — обізвався Мажуга і, розгорнувши, підняв (Коцюб., II, 1955, 81); // іст. Військовий бойовий прапор. Хай заграють сурмачі; Сутим золотом засяють Корогви і пірначі (Щог.
Словник української мови в 11 томах
корогва —
Корогва, -ви ж. 1) Знамя. Із за гори козацькі корогви видко. Дума. У запорожців на білих корогвах тілько червоні хрести, а в городових — орли і всяке малювання з золотом. К. ЧР. 328.
Словник української мови Грінченка