кінчати
ЗАКІНЧУВАТИ, докінчувати, ви-, довершувати, ід. ставити крапку <�хрест>; (діла) вершити; (спиняти) класти край; (роботу) шабашити; ЖМ. убивати; п! ФІНШУВАТИ; п.ф. КІНЧАТИСЯ, добігати <�іти до> кінця, і п. ф. від кінчати; (- запас) виходити, вичерпуватися; (- літо) минати; (- спів) ПЕРЕСТАВАТИ; ЖМ. УМИРАТИ.
Практичний словник синонімів української мови