Словник синонімів Караванського

марудити

(тягнути) зволікати, воловодити; мучити, томити; Р. вередувати.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. марудити — мару́дити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. марудити — див. баритися  Словник синонімів Вусика
  3. марудити — -джу, -диш, недок., розм. 1》 неперех. Робити щось довго, поволі, зволікаючи. 2》 перех. Те саме, що мучити; томити. 3》 неперех. Те саме, що вередувати; капризувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. марудити — МАРУ́ДИТИ, джу, диш, недок., розм. 1. Робити щось довго, поволі, зволікаючи. [Молодший римлянин:] Яка нудота! Скоріше б вирок той! Чого марудять? (Леся Українка); – Як часто поети мимохіть бувають нудаками та морочилами. – Але ж ти сам марудиш, Ігоре.  Словник української мови у 20 томах
  5. марудити — мару́дити скиглити, бути незадоволеним; не знати, чого хотіти, нудьгувати (ср, ст) ◊ мару́дити сві́том безцільно проводити час; нудьгувати, нудитися (Лучук) (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. марудити — ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  7. марудити — Мару́дити, -джу, -диш; не мару́дь, -ру́дьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. марудити — МАРУ́ДИТИ, джу, диш, недок., розм. 1. неперех. Робити щось довго, поволі, зволікаючи. [Молодший римлянин:] Яка нудота! Скоріше б вирок той! Чого марудять? (Л. Укр., II, 1951, 513). 2. перех. Те саме, що му́чити; томити.  Словник української мови в 11 томах