марудити —
-джу, -диш, недок., розм. 1》 неперех. Робити щось довго, поволі, зволікаючи. 2》 перех. Те саме, що мучити; томити. 3》 неперех. Те саме, що вередувати; капризувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
марудити —
МАРУ́ДИТИ, джу, диш, недок., розм. 1. Робити щось довго, поволі, зволікаючи. [Молодший римлянин:] Яка нудота! Скоріше б вирок той! Чого марудять? (Леся Українка); – Як часто поети мимохіть бувають нудаками та морочилами. – Але ж ти сам марудиш, Ігоре.
Словник української мови у 20 томах
марудити —
мару́дити скиглити, бути незадоволеним; не знати, чого хотіти, нудьгувати (ср, ст) ◊ мару́дити сві́том безцільно проводити час; нудьгувати, нудитися (Лучук) (ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
марудити —
ВЕРЕДУВА́ТИ (поводити себе капризно, виявляти примхи), КАПРИЗУВА́ТИ, ВИГА́ДУВАТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ, ГЕ́ДЗАТИСЯ розм., ГЕ́ДЗКАТИСЯ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ (КАВЕРЗУВА́ТИ) розм., КОМИ́ЗИТИСЯ розм., МАРУ́ДИТИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКУВАТИ розм., ПЕРЕБЕ́НДЮВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
марудити —
Мару́дити, -джу, -диш; не мару́дь, -ру́дьте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
марудити —
МАРУ́ДИТИ, джу, диш, недок., розм. 1. неперех. Робити щось довго, поволі, зволікаючи. [Молодший римлянин:] Яка нудота! Скоріше б вирок той! Чого марудять? (Л. Укр., II, 1951, 513). 2. перех. Те саме, що му́чити; томити.
Словник української мови в 11 томах