Опух, пухлина, набряклість, г. набреск, пухлятина, пухленина.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
набряк —
на́бряк іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
набряк —
-у, ч. 1》 Пухлина, яка виникає через скупчення рідини (випоту) у тканинах. Злоякісний набряк — форма анаеробної інфекції, яка характеризується розвитком набряку тканини без помітного газоутворення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
набряк —
НА́БРЯК, у, ч. 1. Пухлина, яка виникає через скупчення рідини (випоту) в тканинах. Кухонну сіль обмежують при захворюваннях серця і нирок, що супроводяться набряками (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
набряк —
НА́БРЯК (пухлина внаслідок скупчення рідини в тканинах); МІШО́К перев. мн. (набряк під очима); КАПШУ́К перев. мн., розм. (набряк у вигляді опухлої або відвислої шкіри під очима, на підборідді тощо). З худобою таке трапляється.
Словник синонімів української мови
набряк —
НА́БРЯК, у, ч. 1. Пухлина, яка виникає через скупчення рідини (випоту) в тканинах. Кухонну сіль обмежують при захворюваннях серця і нирок, що супроводяться набряками (Заг. догляд за хворими, 1957, 56).
Словник української мови в 11 томах