набряк
НА́БРЯК, у, ч.
1. Пухлина, яка виникає через скупчення рідини (випоту) в тканинах.
Кухонну сіль обмежують при захворюваннях серця і нирок, що супроводяться набряками (Заг. догляд за хворими, 1957, 56).
2. Темно-червона або синювата припухлість на тілі від незначного підшкірного крововиливу, удару та інших причин.
В результаті тривалості застою венозної крові розвиваються набряки (Курс патології, 1956, 97).
Словник української мови (СУМ-11)