Значення в інших словниках
-
надра —
на́дра множинний іменник
Орфографічний словник української мови
-
надра —
Частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Кодекс України "Про надра", Стаття 1
Словник термінів законодавства України
-
надра —
надр, мн. 1》 Глибини землі та все те, що міститься під земною поверхнею. 2》 перен. Внутрішній простір, внутрішня частина чого-небудь. 3》 перен. Про широкі верстви суспільства, народу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
надра —
НА́ДРА, надр, мн. 1. Глибини землі і все те, що міститься під земною поверхнею. Уперше розвідники надр мали пустити в дію надшвидкісні бурові верстати (С. Журахович); В надрах землі залягають величезні запаси вугілля і залізної руди (П.
Словник української мови у 20 томах
-
надра —
Пазуха, лоно
Словник застарілих та маловживаних слів
-
надра —
ГЛИБИНА́ (простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу), ГЛИБІ́НЬ, ГЛИБОЧІ́НЬ, ГЛИБ, ГЛИБО́КІСТЬ (від земної поверхні). Вліз у воду Гриць і ну Поринати в глибину (І.
Словник синонімів української мови
-
надра —
НА́ДРА, надр, мн. 1. Глибини землі і все те, що міститься під земною поверхнею. Державною власністю в СРСР є земля, її надра, води, ліси, заводи, фабрики, шахти, рудники (Ком. Укр.
Словник української мови в 11 томах