надра

на́дра

надр, мн.

1》 Глибини землі та все те, що міститься під земною поверхнею.

2》 перен. Внутрішній простір, внутрішня частина чого-небудь.

3》 перен. Про широкі верстви суспільства, народу.

Значення в інших словниках

1. надра — на́дра множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. надра — див. НАДРО.  Словник синонімів Караванського
3. надра — Частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Кодекс України "Про надра", Стаття 1  Словник термінів законодавства України
4. надра — НА́ДРА, надр, мн. 1. Глибини землі і все те, що міститься під земною поверхнею. Уперше розвідники надр мали пустити в дію надшвидкісні бурові верстати (С. Журахович); В надрах землі залягають величезні запаси вугілля і залізної руди (П.  Словник української мови у 20 томах
5. надра — Пазуха, лоно  Словник застарілих та маловживаних слів
6. надра — ГЛИБИНА́ (простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу), ГЛИБІ́НЬ, ГЛИБОЧІ́НЬ, ГЛИБ, ГЛИБО́КІСТЬ (від земної поверхні). Вліз у воду Гриць і ну Поринати в глибину (І.  Словник синонімів української мови
7. надра — НА́ДРА, надр, мн. 1. Глибини землі і все те, що міститься під земною поверхнею. Державною власністю в СРСР є земля, її надра, води, ліси, заводи, фабрики, шахти, рудники (Ком. Укр.  Словник української мови в 11 томах