налазливий

Невідчепний, настирливий, докучливий, надокучливий, набридливий, обридливий, нав'язливий, ув'язливий, нав'язкуватий, уїдливий, с. осоружний.

Значення в інших словниках

1. налазливий — нала́зливий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. налазливий — див. нав'язливий  Словник синонімів Вусика
3. налазливий — -а, -е, розм. Який надокучає, набридає чим-небудь; нав'язливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. налазливий — НАЛА́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Який надокучає, набридає чим-небудь; нав'язливий. Вона хотіла навіть, щоб Радюк був сміливіший, навіть налазливий (І. Нечуй-Левицький); Спориш ..  Словник української мови у 20 томах
5. налазливий — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев.  Словник синонімів української мови
6. налазливий — НАЛА́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Який надокучає, набридає чим-небудь; нав’язливий. Зося поморочила йому голову тільки своїм кокетством, дуже налазливим, а не красою (Н.-Лев., І, 1956, 316); В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищали шрапнелі (Кач., Вибр., 1947, 100).  Словник української мови в 11 томах
7. налазливий — Налазливий, -а, -е Назойливый, навязчивый.  Словник української мови Грінченка