налазливий
НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев. про комах — який не дає спокою), НАБРИ́ДЛИВИЙ, ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ́РНИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, ДОКУ́ЧНИЙ рідше, НАДОКУ́ЧНИЙ рідше, НАДОЇ́ДЛИВИЙ розм.; НЕВІДЧЕ́ПНИЙ, НЕВІДВ'Я́ЗНИЙ, В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ) підсил., ПРИЧІ́ПЛИВИЙ (ПРИЧЕ́ПЛИВИЙ) розм., НЕВІДЧЕ́ПЛИВИЙ розм., ВЛІ́ЗЛИВИЙ (УЛІ́ЗЛИВИЙ) розм., ВЛА́ЗЛИВИЙ (УЛА́ЗЛИВИЙ) розм., НАЛА́ЗЛИВИЙ розм., НАПОСІ́ДЛИВИЙ розм., НАПА́СЛИВИЙ розм. (звичайно про людину); НАВРА́ТЛИВИЙ розм. (який уперто, невідступно набридає, якого важко позбутися); ВНА́ДЛИВИЙ (УНА́ДЛИВИЙ) розм. (схильний часто залітати, заходити тощо куди-небудь). З різних боків на неї повели наступ нав'язливі поклонники з числа зовсім юних офіцерів (О. Гончар); Співрозмовник з нього був не набридливий (Н. Рибак); Монотонно гула на шибці докучлива осіння муха (Л. Дмитерко); Полковник.. розгніваний ходив по хаті і відмахувався від слів Марчевського, як від надокучливого рою бджіл (Ю. Бедзик); Дід-сторож весь день ганяє настирливе вороння (О. Копиленко); — Дуже настирний Томмі: голову всім морочить, чорт його побери! (М. Бажан); Під призьбою лежить замислений собака І вухом одганяє мух надокучних (М. Рильський); — Що нам робити з ним (хлопчиком)? Може, візьмемо, бо воно ж таке невідчепне (М. Стельмах); Нічого було діяти: від уїдливого хлопця ніяким чином не можна було одв'язатися (Л. Яновська); А вид князів не зникав з Тодозиних думок, неначе навратливий причепливий чоловік (І. Нечуй-Левицький); В її роздражненім умі засіла тота догадка, мов влізлива оса (І. Франко); В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищали шрапнелі (Я. Качура); Потім обліпили (люди) його з усіх боків, мов та напосідлива комашня (І. Микитенко); Серпом черкнула її по серцю згадка про напасливого парубка (Панас Мирний); Такі гадки шибалися по Василевій голові і жужжали, немов унадливі мухи (І. Франко). — Пор. 1. набри́дливий.
Словник синонімів української мови