Словник синонімів Караванського

настромлювати

НАСАДЖУВАТИ, натикати, нашпилювати; (на голову) накладати.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. настромлювати — настро́млювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. настромлювати — див. колоти  Словник синонімів Вусика
  3. настромлювати — -юю, -юєш, недок., настромити, -ромлю, -ромиш; мн. настромлять; док., перех. 1》 Проткнувши, насаджувати на що-небудь. 2》 розм. Те саме, що накладати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. настромлювати — НАСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, НАСТРОМЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., НАСТРОМИ́ТИ, ромлю́, ро́миш; мн. настро́млять; док., що, кого. 1. Проткнувши, насаджувати на що-небудь. – Вареники! Вареники з сиром, з м'ясом і сливами!...  Словник української мови у 20 томах
  5. настромлювати — НАСТРО́МЛЮВАТИ (проколюючи, простромлюючи, поміщати на чому-небудь гострому, тонкому), НАДІВА́ТИ, НАКО́ЛЮВАТИ, НАТИКА́ТИ, НАШПИ́ЛЮВАТИ, НАШТРИ́КУВАТИ розм., СТРОМЛЯ́ТИ рідше; НАНИ́ЗУВАТИ (перев.  Словник синонімів української мови
  6. настромлювати — НАСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСТРОМИ́ТИ, ромлю́, ро́миш; мн. настро́млять; док., перех. 1. Проткнувши, насаджувати на що-небудь. — Вареники! Вареники з сиром, з м’ясом і сливами!...  Словник української мови в 11 томах
  7. настромлювати — Настро́млювати, -млюю, -єш сов. в. настроми́ти, -млю́, -миш, гл. Натыкать, наткнуть, надѣвать, надѣть. Одинчика убили і настромили на віху його козацькую головку. Котл. Ен. V. 61.  Словник української мови Грінченка