НАСАДЖУВАТИ, натикати, нашпилювати; (на голову) накладати.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
настромлювати —
настро́млювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
настромлювати —
див. колоти
Словник синонімів Вусика
настромлювати —
-юю, -юєш, недок., настромити, -ромлю, -ромиш; мн. настромлять; док., перех. 1》 Проткнувши, насаджувати на що-небудь. 2》 розм. Те саме, що накладати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
настромлювати —
НАСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, НАСТРОМЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., НАСТРОМИ́ТИ, ромлю́, ро́миш; мн. настро́млять; док., що, кого. 1. Проткнувши, насаджувати на що-небудь. – Вареники! Вареники з сиром, з м'ясом і сливами!...
Словник української мови у 20 томах
настромлювати —
НАСТРО́МЛЮВАТИ (проколюючи, простромлюючи, поміщати на чому-небудь гострому, тонкому), НАДІВА́ТИ, НАКО́ЛЮВАТИ, НАТИКА́ТИ, НАШПИ́ЛЮВАТИ, НАШТРИ́КУВАТИ розм., СТРОМЛЯ́ТИ рідше; НАНИ́ЗУВАТИ (перев.
Словник синонімів української мови
настромлювати —
НАСТРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСТРОМИ́ТИ, ромлю́, ро́миш; мн. настро́млять; док., перех. 1. Проткнувши, насаджувати на що-небудь. — Вареники! Вареники з сиром, з м’ясом і сливами!...
Словник української мови в 11 томах
настромлювати —
Настро́млювати, -млюю, -єш сов. в. настроми́ти, -млю́, -миш, гл. Натыкать, наткнуть, надѣвать, надѣть. Одинчика убили і настромили на віху його козацькую головку. Котл. Ен. V. 61.
Словник української мови Грінченка