Значення в інших словниках
-
націнка —
на́цінка іменник жіночого роду набавлена сума
Орфографічний словник української мови
-
націнка —
-и, ж. 1》 Сума, на яку підвищено ціну чого-небудь. 2》 Збільшення ціни виробу, пов'язане або з додатковими витратами на їх виготовлення і продаж, або з їх особливими властивостями.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
націнка —
НА́ЦІНКА, и, ж. Сума, на яку підвищена ціна чого-небудь. Макуху продають з високою націнкою (В. Барка); Один з них захистив дисертацію, але ресторанні націнки знівелювали тріумф (А.
Словник української мови у 20 томах
-
націнка —
(англ. еxtra charge) додаткова плата за вищу якість або особливі властивості продукту.
Економічний словник
-
націнка —
НА́ЦІНКА, и, ж. Сума, на яку підвищена ціна чого-небудь. НАЦІ́НКА, и, ж. Дія за знач. націни́ти.
Словник української мови в 11 томах