Значення в інших словниках
-
незрадливий —
незрадли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
незрадливий —
див. вірний
Словник синонімів Вусика
-
незрадливий —
-а, -е. Нездатний на зраду; вірний. || Який виражає чию-небудь вірність або свідчить про неї.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
незрадливий —
НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, а, е. Нездатний на зраду; вірний. [Р у ф і н: ] Так, батьку, вір мені, – немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Леся Українка); Люблю свого я милого, в коханні незрадливого – за душу молоду (І.
Словник української мови у 20 томах
-
незрадливий —
ВІ́РНИЙ (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях, нездатний на зраду), ВІ́ДДАНИЙ, НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, НЕЗРА́ДНИЙ рідше, НЕЗМІ́ННИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ПОСТІ́ЙНИЙ, НЕПІДКУ́ПНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ. З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М.
Словник синонімів української мови
-
незрадливий —
НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, а, е. Нездатний на зраду; вірний. [Р у ф і н: ] Так, батьку, вір мені, — немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах