ненадійний

(хто) ЗРАДЛИВИЙ, сумнівний, підозрілий; (- річ) неміцний, нетривкий, крихкий.

Значення в інших словниках

1. ненадійний — Несподіваний [I]  Словник з творів Івана Франка
2. ненадійний — ненаді́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. ненадійний — -а, -е. 1》 Якому не можна вірити або довіряти, на якого не можна покластися. || у знач. ім. ненадійні, -них, мн. Ті, кому не можна вірити або довіряти в чомусь. || На якого не можна покладати які-небудь надії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ненадійний — Непевний, нетривалий, хитливий, нетвердий, (смерть) несподівана, раптова, передчасна, нагальна, див. скоропостижна  Словник чужослів Павло Штепа
5. ненадійний — НЕНАДІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Якому не можна вірити або довіряти, на якого не можна покластися. – Серед тих півтисячі солдатів запасного полку хіба що сотня набереться таких, котрим можна без риску довірити зброю. А решта – дуже ненадійний народ (А.  Словник української мови у 20 томах
6. ненадійний — НЕПЕ́ВНИЙ (про справу, становище і т. ін. — якому не можна довіритися, який викликає сумнів у своїй надійності), НЕНАДІ́ЙНИЙ, СУМНІ́ВНИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й рідше (який невизначеністю, двозначністю приховує в собі щось небезпечне).  Словник синонімів української мови
7. ненадійний — НЕНАДІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Якому не можна вірити або довіряти, на якого не можна покластися. — Серед тих півтисячі солдатів запасного полку хіба що сотня набереться таких, котрим можна без риску довірити зброю.  Словник української мови в 11 томах