образотворчий —
образотво́рчий прикметник
Орфографічний словник української мови
образотворчий —
-а, -е. Який формує, створює образи (див. образ I 2)). Образотворче мистецтво — мистецтво, що втілює художні образи на площині та в просторі (живопис, графіка, скульптура і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
образотворчий —
ОБРАЗОТВО́РЧИЙ, а, е. Який формує, створює образи ( див. о́браз¹ 2). Ім’я Олександра Довженка називається з величезною повагою як режисера-вчителя, що збагатив образотворчі засоби кіномистецтва (Вітч.
Словник української мови в 11 томах
образотворчий —
ОБРАЗОТВО́РЧИЙ, а, е. Який формує, створює образи (див. о́браз¹ 2). Ім'я Олександра Довженка називається з величезною повагою як режисера-вчителя, що збагатив образотворчі засоби кіномистецтва (із журн.
Словник української мови у 20 томах
образотворчий —
Образотво́рчий, -ча, -че
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)