ототожнювати —
отото́жнювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
ототожнювати —
-юю, -юєш, недок., ототожнити, -ню, -ниш, док., перех. Визнавати які-небудь явища, поняття і т. ін. тотожними, однаковими, подібними; уподібнювати до чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ототожнювати —
ОТОТО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОТОТО́ЖНИТИ, ню, ниш, док., кого, що. Визнавати яких-небудь осіб або якісь явища, поняття і т. ін. тотожними, однаковими, подібними; уподібнювати до кого-, чого-небудь.
Словник української мови у 20 томах
ототожнювати —
УПОДІ́БНЮВАТИ (робити або визнавати кого-, що-небудь подібним до когось, чогось), ПРИРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, НАБЛИЖА́ТИ, НАБЛИ́ЖУВАТИ, ОТОТО́ЖНЮВАТИ, ІДЕНТИФІКУВА́ТИ книжн. (визнавати цілком однаковим). — Док.
Словник синонімів української мови
ототожнювати —
ОТОТО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОТОТО́ЖНИТИ, ню, ниш, док., перех. Визнавати які-небудь явища, поняття і т. ін. тотожними, однаковими, подібними; уподібнювати до чого-небудь.
Словник української мови в 11 томах