Великий тлумачний словник сучасної мови

ототожнювати

отото́жнювати

-юю, -юєш, недок., ототожнити, -ню, -ниш, док., перех.

Визнавати які-небудь явища, поняття і т. ін. тотожними, однаковими, подібними; уподібнювати до чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ототожнювати — отото́жнювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. ототожнювати — (з чим) уподібнювати <�прирівнювати> до чого.  Словник синонімів Караванського
  3. ототожнювати — ОТОТО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОТОТО́ЖНИТИ, ню, ниш, док., кого, що. Визнавати яких-небудь осіб або якісь явища, поняття і т. ін. тотожними, однаковими, подібними; уподібнювати до кого-, чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  4. ототожнювати — УПОДІ́БНЮВАТИ (робити або визнавати кого-, що-небудь подібним до когось, чогось), ПРИРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, НАБЛИЖА́ТИ, НАБЛИ́ЖУВАТИ, ОТОТО́ЖНЮВАТИ, ІДЕНТИФІКУВА́ТИ книжн. (визнавати цілком однаковим). — Док.  Словник синонімів української мови
  5. ототожнювати — ОТОТО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОТОТО́ЖНИТИ, ню, ниш, док., перех. Визнавати які-небудь явища, поняття і т. ін. тотожними, однаковими, подібними; уподібнювати до чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах