ототожнювати
ОТОТО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОТОТО́ЖНИТИ, ню, ниш, док., кого, що.
Визнавати яких-небудь осіб або якісь явища, поняття і т. ін. тотожними, однаковими, подібними; уподібнювати до кого-, чого-небудь.
Тепер йому здавалося, що Тіна неодмінно мусить ототожнювати героїв фільму з ним (Ю. Мушкетик);
Я все це писав, аби довести, що не слід ототожнювати мене з інтелігентиком Загатним (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)