Кріпацтво, жм. пригін; П. неволя, рабство; (примусова праця) каторга.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
панщина —
па́нщина іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
панщина —
-и, ж. 1》 Одна з форм докапіталістичної земельної ренти, найпоширеніша за феодалізму. || Дарова примусова праця покріпачених селян у господарстві поміщика. 2》 Те саме, що кріпацтво 1). За панщини — за часів кріпацтва.
Великий тлумачний словник сучасної мови
панщина —
ПА́НЩИНА, и, ж., іст. 1. Одна з форм докапіталістичної земельної ренти, найбільш поширена за феодалізму. Кожен селянин мусив кілька днів на тиждень працювати на панській землі – орати, сіяти, жати, збирати жниво, молотити ..
Словник української мови у 20 томах
панщина —
Що буде, те й буде, а козак панщини робити не буде. Відповідь козака, якого хочуть зробити кріпаком. Козаки були особисто вільними і не виконували панщини.
Приповідки або українсько-народня філософія
панщина —
Форма залежності селянина від землевласника, прикріплення до землі, неповна власність на землю, обмеження дієздатності та ін.; виникла в Зх. Європі у пізній період Рим. імперії; в Україні поширена з XV-XVI ст., скасована: у Сх.
Універсальний словник-енциклопедія
панщина —
КРІПА́ЦТВО (кріпосне право), КРІПА́ЧЧИНА, КРІПОСНИ́ЦТВО, ПА́НЩИНА. За часів кріпацтва кононівська садиба належала відомому панові Лукашевичу (Л. Смілянський); — Бачиш, пан галасує, що селянська земля в лісі належала йому ще з кріпаччини.
Словник синонімів української мови
панщина —
Па́нщина, -ни, -ні, на -ні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
панщина —
ПА́НЩИНА, и, ж. 1. Одна з форм докапіталістичної земельної ренти, найбільш поширена за феодалізму. Кожен селянин мусив кілька днів на тиждень працювати на панській землі — орати, сіяти, жати, збирати жниво, молотити.. Такі роботи називались панщиною (Іст.
Словник української мови в 11 томах
панщина —
Панщина, -ни ж. 1) Барщина. Хоч ти панщини іще і не одбув, то завтра одбудеш. Рудч. Ск. І. 167. 2) Крѣпостное состояніе. Дав дві жмені панові срібла та й викупивсь од панщини. Рудч. Ск. І. 62. 3) Съ удар. на посл. слогѣ, соб. Крѣпостные люди. Сим. 149.
Словник української мови Грінченка