парасоля —
парасо́ля іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
парасоля —
Дощарка, див. зонтик, омбрель
Словник чужослів Павло Штепа
парасоля —
ПАРАСО́ЛЯ, і, ж., розм. Те саме, що парасо́лька. Раптом Андрій Григорович .. витяг з шабатурки парасоля і рішуче вийшов із хати (В. Винниченко); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
парасоля —
парасоля парасоля (м, ср, ст)||парасоль ◊ загну́тися як ру́чка від парасолі осоромитися, зганьбитися (ст)||загнутися як жидівський прецель ◊ я́сне як ді́рка в пара́солі жарт. про очевидне, цілком зрозуміле (ст)||ясне як шварц
Лексикон львівський: поважно і на жарт
парасоля —
ПАРАСО́ЛЬКА, ПАРАСО́ЛЬ, ПАРАСО́ЛЯ, ЗО́НТИК розм., ЗОНТ розм. Коли хочеш, файний любку, аби-м була біла, Купи мені парасольку, аби-м не згоріла (коломийка); Під'їздить панна під парасолем (С.
Словник синонімів української мови