парасоля
ПАРАСО́ЛЯ, і, ж., розм.
Те саме, що парасо́лька.
Раптом Андрій Григорович .. витяг з шабатурки парасоля і рішуче вийшов із хати (В. Винниченко);
* Образно. Коли твій човен покинув осоння й захлюпотів під парасолями старої лапастої верби, тоді ти помічаєш раптом, що небо ніколи не буває таке хрустально-голубе [кришталево-голубе], як у серпні (М. Хвильовий);
Кропива вистрілювала мало не до вікон, а лопухи – наче парасолі (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)