політика —
Політику можна визначити лаконічно як процес, в ході якого група людей, чиї погляди або інтереси на початковій стадії різняться, приймає колективне рішення стосовно згуртування групи загалом, що запроваджується як спільна лінія поведінки.
Енциклопедія політичної думки
політика —
[поул’ітиека] -кие, д. і м. -иец'і
Орфоепічний словник української мови
політика —
-и, ж. 1》 Загальний напрямок, характер діяльності держави, певного класу або політичної партії. || з означ. Напрямок діяльності держави або політичної партії у тій чи іншій галузі у певний період.
Великий тлумачний словник сучасної мови
політика —
полі́тика іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
політика —
ПОЛІ́ТИКА, и, ж. 1. Цілеспрямована діяльність, пов'язана з прийняттям рішень у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, а також із боротьбою за здобуття або утримання державної влади.
Словник української мови у 20 томах
політика —
політика: ♦ я до полі́тики не міша́юся (ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
політика —
політика (полѢтика) наука, вміння, чемність, гречність, ввічливість
Словник застарілих та маловживаних слів
політика —
(англ. policy) – загальні орієнтири для дій і прийняття рішень.
Економічний словник
політика —
полі́тика (від грец. πολιτικά – державна діяльність) цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і завдань, а також діяльність органів державної влади й державного управління...
Словник іншомовних слів Мельничука
політика —
1. цілеспрямована діяльність у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, пов'язана із боротьбою за здобуття або утримання державної влади, як знаряддя регулювання і формування цих стосунків;...
Універсальний словник-енциклопедія
політика —
ПОЛІТИКА (від грецьк. πολίτικα — державна діяльність) — у найзагальнішому значенні — це діяльність, що має своєю метою регулювання взаємин між людьми для забезпечення певного стану деякої суспільної одиниці (суспільного утворення).
Філософський енциклопедичний словник
політика —
ПОВЕДІ́НКА (сукупність чиїх-небудь вчинків, спосіб життя певної людини, людей), ДІ́Ї, ДІ́ЯННЯ, ПОВО́ДЖЕННЯ, ПОЗИ́ЦІЯ розм., РЕ́ЧІ розм., ПОСТУПУВА́ННЯ діал., ПОСТУ́ПКИ діал., ПОВЕ́ДЕННЯ діал.; МАНЕ́РИ, ОБХО́ДЖЕННЯ розм., ОБХО́ДИНИ розм., ПОЛІ́ТИКА розм.
Словник синонімів української мови
політика —
Полі́тика, -ки, -ці
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
політика —
ПОЛІ́ТИКА, и, ж. 1. Цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і завдань.
Словник української мови в 11 томах
політика —
рос. политика 1. Цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи, партії у боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і завдань. 2. Діяльність органів державної влади і державного управління, яка відображає суспільний лад і економічну структуру країни.
Eкономічна енциклопедія