політика
ПОЛІ́ТИКА, и, ж.
1. Цілеспрямована діяльність, пов'язана з прийняттям рішень у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, а також із боротьбою за здобуття або утримання державної влади.
Розв'язання проблем розвитку мов, культур національних меншин з самого початку посіло ключову роль в політиці України (з наук. літ.);
// з означ. Загальний напрямок, характер діяльності держави, певного класу або політичної партії.
Мирна політика знаходить дедалі більшу підтримку широкої громадськості різних верств населення (з публіц. літ.);
// Події і питання внутрішньодержавного і міжнародного суспільного життя.
Старий Ястшембський любив слідкувати за політикою (І. Нечуй-Левицький);
Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики (Ю. Яновський);
Все залежатиме від того, що буде відбуватися в українській внутрішній політиці (з газ.).
2. перен., розм. Лінія поведінки в чому-небудь, певне ставлення до кого-, чого-небудь.
Він похмурився і став розповідати про сход, про Матюшину політику й мордобій, про історію з наймичкою (А. Головко);
// Хитрий, ухильний спосіб дій, спрямований на досягнення певної мети.
Лікар каже, що в мене нічого небезпечного нема, а трактує мене наче дуже хвору .. Я сеї політики не розумію, та вже мушу слухати, коли сюди заїхала (Леся Українка).
3. розм. Участь у політичній діяльності, перев. опозиційній.
Аж як мене вигнали з гімназії за політику.., тоді й я року 1891 перейшов також у Дрогобич до Мартовича [у гімназію] (В. Стефаник);
– Я йому сказала, як батько велів: не лізь ти в політику, а він сміється: “Як же мені не лізти, коли в мене батько теж політичний” (М. Стельмах).
(1) Економі́чна полі́тика – цілеспрямована система заходів держави у галузі виробництва і розподілу;
(2) Енергозбере́жна (енергооща́дна) полі́тика – адміністративно-правове і фінансово-економічне регулювання процесів видобування, переробки, транспортування, зберігання, виробництва, розподілу та використання паливно-енергетичних ресурсів.
Виважена енергозбережна політика – це запорука дійсної, а не формальної незалежності України (з навч. літ.);
Енергозберігаюча політика повинна розглядатися як сукупність дій, що відповідають загальнонаціональним інтересам: забезпеченню життєздатності економіки, охороні навколишнього природного середовища, стратегії безпеки (з наук. літ.);
Режи́м (полі́тика, ста́тус, умо́ви) найбі́льшого сприя́ння див. режи́м.
△ (3) Валю́тна (деві́зна) полі́тика – політика держави у галузі валютних відносин.
Валютна політика впливає на курси валют, грошові розрахунки тощо (з навч. літ.);
(4) Вну́трішня полі́тика – політика, що проводиться в межах держави.
У внутрішній політиці органи державного управління повинні забезпечувати баланс соціально-групових та індивідуальних інтересів у суспільстві (з публіц. літ.);
Що значить підірвати авторитет голови? Це підкопуватись під основи внутрішньої політики і державності (М. Стельмах);
(5) Дефляці́йна полі́тика – сукупність заходів, які вживає держава для стримування інфляції й оздоровлення платіжного балансу.
Дефляційна політика проводиться державою за допомогою фінансових та грошово-кредитних заходів (з навч. літ.);
(6) Зо́внішня полі́тика – сукупність відносин держави з іншими державами світу та міжнародними організаціями.
Зважаючи на орієнтацію зовнішньої політики України на європейську і євроатлантичну інтеграцію, Україна продовжуватиме розвиток законодавства, базуючись на загальних принципах демократії та міжнародного права (з публіц. літ.);
(7) Колоніа́льна полі́тика;
(8) Ми́тна полі́тика – система державного контролю за провезенням товарів через кордон і за їх оподаткуванням.
◇ (9) Полі́тика батога́ і пря́ника, книжн. – лінія поведінки, яка базується, залежно від ситуації, на зміні заохочень на покарання і навпаки; Стра́усова поведі́нка (полі́тика і т. ін.) див. поведі́нка.
Словник української мови (СУМ-20)