посадка —
поса́дка 1 іменник жіночого роду садіння; зелені насадження; приземлення літака; постава вершника; глибина занурення судна поса́дка 2 іменник жіночого роду розміщення пасажирів; глибина занурення судна; ущільнення при висиханні поса́дка 3 іменник жіночого роду посада ірон.
Орфографічний словник української мови
посадка —
[посадка] -дкие, д. і м. -адз'ц'і, р. мн. -док
Орфоепічний словник української мови
посадка —
I -и, ж. 1》 Дія за знач. садити 1); садіння, насадження. 2》 перев. мн. Посаджені де-небудь дерева, кущі. || Ділянка, на якій посаджено дерева. 3》 Впускання пасажирів у вагон, автобус, літак і т. ін. та розміщення їх там перед поїздкою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
посадка —
ПОСА́ДКА¹, и, ж. 1. Дія за знач. сади́ти 1; садіння, насадження. На дільниці, скопаній ямками, роблять посадку молоденьких яблуньок (А. Головко); Цими днями мали привезти й дерева для посадки на вулиці і в дворі (О.
Словник української мови у 20 томах
посадка —
ПОСТА́ВА (звичне положення тіла під час ходіння, сидіння тощо, властива комусь манера триматися); ПОСА́ДКА (манера тримати голову); ВИ́ПРАВКА, ПОСТАНО́ВКА спец. (набута в результаті тренування, спеціальних вправ).
Словник синонімів української мови
посадка —
ПОСА́ДКА¹, и, ж. 1. Дія за знач. сади́ти 1; садіння, насадження. На дільниці, скопаній ямками, роблять посадку молоденьких яблуньок (Головко, І, 1957, 448); Цими днями мали привезти й дерева для посадки на вулиці і в дворі (Коп., Вибр.
Словник української мови в 11 томах