Словник української мови у 20 томах

посадка

ПОСА́ДКА¹, и, ж.

1. Дія за знач. сади́ти 1; садіння, насадження.

На дільниці, скопаній ямками, роблять посадку молоденьких яблуньок (А. Головко);

Цими днями мали привезти й дерева для посадки на вулиці і в дворі (О. Копиленко);

Солдат Гордій порадив скопати не якусь там грядку, а весь город і позичив на посадку картоплі (Л. Юхвід).

2. перев. мн. Посаджені де-небудь дерева, кущі.

– Дивіться, – сказав він до Семена, – усі наші весняні посадки прийнялися (В. Собко);

В нічному синюватому мареві було видно молоду посадку (Д. Ткач);

// Ділянка, на якій посаджено дерева.

Ровами та посадкою прокрадалася [Марія] в напрямі до мосту (Іван Ле).

3. Впускання пасажирів у вагон, автобус, літак і т. ін. та розміщення їх там перед поїздкою.

З репродуктора чути голос: “Починається посадка на поїзд № 54 Москва – Тбілісі. Поїзд стоїть на першій колії” (І. Кочерга);

На скупо освітленому пероні, мов піна на скаламученій воді, мелькали люди. Одні бігли на посадку, інші поспішали до міста (П. Колесник);

// Розміщення війська у вагонах поїзда, на судні, літаку і т. ін.

Переправлялись по троє маленьким човником .. Втомлений за ніч, Гуменний присів на трухлявий вологий корч, дивлячись на той бік, де Кацо керував посадкою (О. Гончар);

На воді шлюпки. Йде посадка десанту (з газ.).

4. ав. Приземлення літака або якого-небудь іншого літального апарата.

Літак кружляє над крижиною, заходячи на посадку (Л. Первомайський);

З невисокого скляного будиночка пильно стежив за всіма польотами черговий по аеродрому, даючи дозвіл на зліт чи посадку (В. Собко);

– Після вимушеної посадки літака ми з генералом добираємось до Одеси по землі (Ю. Яновський);

// Опускання міжпланетного космічного корабля чи літального апарата на поверхню якого-небудь небесного тіла.

З лютого 1966 року радянська автоматична станція“Луна-9” уперше в історії здійснила м'яку посадку на Місяць (з наук.-попул. літ.).

5. Манера вершника триматися в сідлі; кавалерійська постава.

Чепіга підвівся на стременах, його бистрий погляд зиркнув по колоні вершників. Хвацько набакирені шапки, гордовиті посадки, сміливий вираз засмаглих облич – все це тішило старого отамана (С. Добровольський).

6. рідко. Положення тіла під час сидіння.

Викривлення хребта бувають при неправильній посадці на стільці або на парті (з навч. літ.);

// Манера тримати голову; постава.

Його не переставав мучити невиразний спогад: десь він цього чоловіка бачив. Раптом згадав: якби в цього чоловіка була борода, велика, густа борода, тоді було б відомо, на кого він схожий. Тому що постать, хода, посадка голови... (В. Собко);

Жержеля артистично відтворює величаву і церемоніальну ходу корови, горду посадку її голови (І. Волошин).

7. спец. Розміщення де-небудь (бджіл, риби і т. ін.) з метою розведення, відгодовування і т. ін.

У ставах з ущільненими посадками риби особливо важливо підтримувати добрий гідрохімічний режим (з наук.-попул. літ.);

Допустимою нормою посадки є 200 каченят на одному гектарі усього дзеркала ставу (з наук. літ.).

8. техн. Спосіб, характер з'єднання двох деталей, шляхом вставляння однієї в іншу.

Посадка визначає характер з'єднання двох вставлених одна в одну деталей і забезпечує в тій чи іншій мірі .. відносне переміщення їх або міцність нерухомого з'єднання (з навч. літ.).

9. мор. Глибина занурення судна у воду.

У липні караван із двох катерів, посадка яких не перевищувала півтора метра, .. вийшов із Усть-Таймира (з наук.-попул. літ.);

Транспорт рятувала лише його глибока посадка та пласка палуба без палубних надбудов (Ю. Смолич).

10. спец. Ущільнення, зменшення розміру тканини, шкіри і т. ін. при висиханні або під дією високої температури.

△ (1) Сліпа́ поса́дка – те саме, що Сліпи́й полі́т (див. полі́т).

Радіолокаційна техніка дає змогу здійснювати сліпий політ на далекі і близькі віддалі, сліпу посадку на аеродром, запобігати зіткненню з іншими літаками, горами, високими будівлями тощо, а на морі здійснювати плавання вночі, в тумані і по вузьких фарватерах (з навч. літ.).

ПОСА́ДКА², и, ж.

Зменш.-пестл. до поса́да.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. посадка — поса́дка 1 іменник жіночого роду садіння; зелені насадження; приземлення літака; постава вершника; глибина занурення судна поса́дка 2 іменник жіночого роду розміщення пасажирів; глибина занурення судна; ущільнення при висиханні поса́дка 3 іменник жіночого роду посада ірон.  Орфографічний словник української мови
  2. посадка — ав. приземлення; (рослин) садіння, саджання.  Словник синонімів Караванського
  3. посадка — [посадка] -дкие, д. і м. -адз'ц'і, р. мн. -док  Орфоепічний словник української мови
  4. посадка — I -и, ж. 1》 Дія за знач. садити 1); садіння, насадження. 2》 перев. мн. Посаджені де-небудь дерева, кущі. || Ділянка, на якій посаджено дерева. 3》 Впускання пасажирів у вагон, автобус, літак і т. ін. та розміщення їх там перед поїздкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. посадка — ПОСТА́ВА (звичне положення тіла під час ходіння, сидіння тощо, властива комусь манера триматися); ПОСА́ДКА (манера тримати голову); ВИ́ПРАВКА, ПОСТАНО́ВКА спец. (набута в результаті тренування, спеціальних вправ).  Словник синонімів української мови
  6. посадка — ПОСА́ДКА¹, и, ж. 1. Дія за знач. сади́ти 1; садіння, насадження. На дільниці, скопаній ямками, роблять посадку молоденьких яблуньок (Головко, І, 1957, 448); Цими днями мали привезти й дерева для посадки на вулиці і в дворі (Коп., Вибр.  Словник української мови в 11 томах