посадка
ПОСА́ДКА¹, и, ж.
1. Дія за знач. сади́ти 1; садіння, насадження.
На дільниці, скопаній ямками, роблять посадку молоденьких яблуньок (А. Головко);
Цими днями мали привезти й дерева для посадки на вулиці і в дворі (О. Копиленко);
Солдат Гордій порадив скопати не якусь там грядку, а весь город і позичив на посадку картоплі (Л. Юхвід).
2. перев. мн. Посаджені де-небудь дерева, кущі.
– Дивіться, – сказав він до Семена, – усі наші весняні посадки прийнялися (В. Собко);
В нічному синюватому мареві було видно молоду посадку (Д. Ткач);
// Ділянка, на якій посаджено дерева.
Ровами та посадкою прокрадалася [Марія] в напрямі до мосту (Іван Ле).
3. Впускання пасажирів у вагон, автобус, літак і т. ін. та розміщення їх там перед поїздкою.
З репродуктора чути голос: “Починається посадка на поїзд № 54 Москва – Тбілісі. Поїзд стоїть на першій колії” (І. Кочерга);
На скупо освітленому пероні, мов піна на скаламученій воді, мелькали люди. Одні бігли на посадку, інші поспішали до міста (П. Колесник);
// Розміщення війська у вагонах поїзда, на судні, літаку і т. ін.
Переправлялись по троє маленьким човником .. Втомлений за ніч, Гуменний присів на трухлявий вологий корч, дивлячись на той бік, де Кацо керував посадкою (О. Гончар);
На воді шлюпки. Йде посадка десанту (з газ.).
4. ав. Приземлення літака або якого-небудь іншого літального апарата.
Літак кружляє над крижиною, заходячи на посадку (Л. Первомайський);
З невисокого скляного будиночка пильно стежив за всіма польотами черговий по аеродрому, даючи дозвіл на зліт чи посадку (В. Собко);
– Після вимушеної посадки літака ми з генералом добираємось до Одеси по землі (Ю. Яновський);
// Опускання міжпланетного космічного корабля чи літального апарата на поверхню якого-небудь небесного тіла.
З лютого 1966 року радянська автоматична станція“Луна-9” уперше в історії здійснила м'яку посадку на Місяць (з наук.-попул. літ.).
5. Манера вершника триматися в сідлі; кавалерійська постава.
Чепіга підвівся на стременах, його бистрий погляд зиркнув по колоні вершників. Хвацько набакирені шапки, гордовиті посадки, сміливий вираз засмаглих облич – все це тішило старого отамана (С. Добровольський).
6. рідко. Положення тіла під час сидіння.
Викривлення хребта бувають при неправильній посадці на стільці або на парті (з навч. літ.);
// Манера тримати голову; постава.
Його не переставав мучити невиразний спогад: десь він цього чоловіка бачив. Раптом згадав: якби в цього чоловіка була борода, велика, густа борода, тоді було б відомо, на кого він схожий. Тому що постать, хода, посадка голови... (В. Собко);
Жержеля артистично відтворює величаву і церемоніальну ходу корови, горду посадку її голови (І. Волошин).
7. спец. Розміщення де-небудь (бджіл, риби і т. ін.) з метою розведення, відгодовування і т. ін.
У ставах з ущільненими посадками риби особливо важливо підтримувати добрий гідрохімічний режим (з наук.-попул. літ.);
Допустимою нормою посадки є 200 каченят на одному гектарі усього дзеркала ставу (з наук. літ.).
8. техн. Спосіб, характер з'єднання двох деталей, шляхом вставляння однієї в іншу.
Посадка визначає характер з'єднання двох вставлених одна в одну деталей і забезпечує в тій чи іншій мірі .. відносне переміщення їх або міцність нерухомого з'єднання (з навч. літ.).
9. мор. Глибина занурення судна у воду.
У липні караван із двох катерів, посадка яких не перевищувала півтора метра, .. вийшов із Усть-Таймира (з наук.-попул. літ.);
Транспорт рятувала лише його глибока посадка та пласка палуба без палубних надбудов (Ю. Смолич).
10. спец. Ущільнення, зменшення розміру тканини, шкіри і т. ін. при висиханні або під дією високої температури.
△ (1) Сліпа́ поса́дка – те саме, що Сліпи́й полі́т (див. полі́т).
Радіолокаційна техніка дає змогу здійснювати сліпий політ на далекі і близькі віддалі, сліпу посадку на аеродром, запобігати зіткненню з іншими літаками, горами, високими будівлями тощо, а на морі здійснювати плавання вночі, в тумані і по вузьких фарватерах (з навч. літ.).
ПОСА́ДКА², и, ж.
Зменш.-пестл. до поса́да.
Словник української мови (СУМ-20)