Великий тлумачний словник сучасної мови

посадка

поса́дка

I -и, ж.

1》 Дія за знач. садити 1); садіння, насадження.

2》 перев. мн. Посаджені де-небудь дерева, кущі.

|| Ділянка, на якій посаджено дерева.

3》 Впускання пасажирів у вагон, автобус, літак і т. ін. та розміщення їх там перед поїздкою.

|| Розміщення війська у вагонах поїзда, на судні, літаку і т. ін.

4》 ав. Приземлення літака або якого-небудь іншого літального апарата.

|| Опускання міжпланетного космічного корабля чи літального апарата на поверхню якого-небудь небесного тіла.

5》 Манера вершника триматися в сідлі; кавалерійська постава.

6》 рідко. Положення тіла під час сидіння.

|| Манера тримати голову; постава.

7》 спец. Розміщення де-небудь (бджіл, риби і т. ін.) з метою розведення, відгодовування і т. ін.

8》 тех. Спосіб, характер з'єднання двох деталей, що вставлені одна в одну.

9》 мор. Глибина занурення судна у воду.

10》 спец. Ущільнення, зменшення розміру тканини, шкіри і т. ін. при висиханні або під дією високої температури.

II -и, ж.

Зменш. до посада.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. посадка — поса́дка 1 іменник жіночого роду садіння; зелені насадження; приземлення літака; постава вершника; глибина занурення судна поса́дка 2 іменник жіночого роду розміщення пасажирів; глибина занурення судна; ущільнення при висиханні поса́дка 3 іменник жіночого роду посада ірон.  Орфографічний словник української мови
  2. посадка — ав. приземлення; (рослин) садіння, саджання.  Словник синонімів Караванського
  3. посадка — [посадка] -дкие, д. і м. -адз'ц'і, р. мн. -док  Орфоепічний словник української мови
  4. посадка — ПОСА́ДКА¹, и, ж. 1. Дія за знач. сади́ти 1; садіння, насадження. На дільниці, скопаній ямками, роблять посадку молоденьких яблуньок (А. Головко); Цими днями мали привезти й дерева для посадки на вулиці і в дворі (О.  Словник української мови у 20 томах
  5. посадка — ПОСТА́ВА (звичне положення тіла під час ходіння, сидіння тощо, властива комусь манера триматися); ПОСА́ДКА (манера тримати голову); ВИ́ПРАВКА, ПОСТАНО́ВКА спец. (набута в результаті тренування, спеціальних вправ).  Словник синонімів української мови
  6. посадка — ПОСА́ДКА¹, и, ж. 1. Дія за знач. сади́ти 1; садіння, насадження. На дільниці, скопаній ямками, роблять посадку молоденьких яблуньок (Головко, І, 1957, 448); Цими днями мали привезти й дерева для посадки на вулиці і в дворі (Коп., Вибр.  Словник української мови в 11 томах