див. ПРИКМЕТА; ПРИМІТКА, (до тексту) нотатка, заувага, п! ПОЗНАЧКА.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
примітка —
при́мітка іменник жіночого роду прикмета арх. примі́тка іменник жіночого роду коротке пояснення до якогось тексту; додаток до якого-небудь твору, що містить у собі пояснення до нього або відомості про його автора
Орфографічний словник української мови
примітка —
[прием’ітка] -ткие, д. і м. -м'іц':і, р. мн. -ток
Орфоепічний словник української мови
примітка —
I прим`ітка-и, ж. 1》 Короткий запис, що є поясненням до якогось тексту. 2》 Додаток до якого-небудь твору, що містить пояснення до нього або відомості про його автора. II пр`имітка-и, ж., діал. Прикмета. Брати в примітку — помічати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
примітка —
ПРИ́МІТКА, и, ж., заст. Прикмета. У нас примітка така: вгадуєш, як сонце заходить, – коли червоно – буде вітер (Сл. Б. Грінченка); Подивиться [баба], які примітки на небі: чи ясні зірки – то то вже на мороз; чи торгають – то на вітер...
Словник української мови у 20 томах
примітка —
I. ПРИМІ́ТКА (додаток, пояснення до якогось твору, тексту, перев. коротке), КОМЕНТА́Р, ЗАУВА́ЖЕННЯ, ЗАУВА́ГА, РЕМА́РКА (перев. у драматичному творі). Усім відомо, що персонажі "Війни і миру" дуже часто розмовляють по-французькому.
Словник синонімів української мови
примітка —
ПРИ́МІТКА, и, ж., діал. Прикмета. У нас примітка така: вгадуєш, як сонце заходить, — коли червоно — буде вітер (Сл. Гр.); Подивиться [баба], які примітки на небі: чи ясні зірки — то то вже на мороз; чи торгають — то на вітер...
Словник української мови в 11 томах
примітка —
При́мітка, -ки ж. 1) = приміта. У нас примітка така: вгадуєш, як сонце заходить, — коли червоно — буде вітер. 2) у примітку бути. а) Быть замѣтнымъ. Устане ясне сонце і зайде, і знову устане, а Прісці і не в примітку. Мир. Пов. II. ІІІ. б) Быть знакомымъ.
Словник української мови Грінченка