Значення в інших словниках
-
просоння —
просо́ння іменник середнього роду неповне пробудження, напівсон розм.
Орфографічний словник української мови
-
просоння —
-я, с., розм. Неповне пробудження, стан напівсну.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
просоння —
ПРОСО́ННЯ, я, с., розм. Неповне пробудження, стан напівсну. Карпо Богун з ранкового просоння таки почув калатання дзвонів у селі (Іван Ле); Оксана заплакала. Павло вхопив її за плечі й почав злегенька трусити, наче хотів розбудити з якогось важкого й гіркого просоння (В. Кучер).
Словник української мови у 20 томах
-
просоння —
ПРОБУ́ДЖЕННЯ, ПРО́КИД поет., ОБУ́ДА заст.; ПРОСО́ННЯ розм. (неповне). Раптове пробудження і подорож у передсвітанковій млі не припали до смаку дівчині (Л. Дмитерко); Вона сьогодні нібито зо сну Прокинулась, та радості немає У прокиді (М.
Словник синонімів української мови
-
просоння —
ПРОСО́ННЯ, я, с., розм. Неповне пробудження, стан напівсну. Карпо Богун з ранкового просоння таки почув калатання дзвонів у селі (Ле, Хмельницький, І, 1957, 300); Оксана заплакала.
Словник української мови в 11 томах
-
просоння —
Просоння, -ня с. Просонки. Еней з просоння як схопився. Котл. Ен. II. 38. З просоння яко мога давай кричати кукуріку. Кв.
Словник української мови Грінченка