Словник синонімів Караванського

підказувати

г. підповідати; (акторам) суфлювати, суфлерувати, д. суфлірувати.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. підказувати — (нашіптувати комусь те, що він має говорити голосно) розм. подавати, (в театрі) суфлювати.  Словник синонімів Полюги
  2. підказувати — підка́зувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. підказувати — див. говорити; націлювати; радити  Словник синонімів Вусика
  4. підказувати — -ую, -уєш, недок., підказати, -ажу, -ажеш, док., перех. і неперех. 1》 Тихо говорити, нашіптувати кому-небудь непомітно для інших те, що він повинен казати, вимовляти. 2》 розм. Додавати що-небудь до сказаного кимось, кінчати чийсь вислів. 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підказувати — ПІДКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКАЗА́ТИ, ажу́, а́жеш, док., що і без прям. дод. 1. Тихо говорити, нашіптувати кому-небудь непомітно для інших те, що він повинен казати, вимовляти. Перша дія пройшла нормально. Макар Григорович нам підказував.  Словник української мови у 20 томах
  6. підказувати — НАШТО́ВХУВАТИ на що (приводити когось до певної думки, ідеї, мрії тощо, спонукати до якогось учинку), ПІДКА́ЗУВАТИ що і без додатка, НАТИКА́ТИ розм. рідше; НАВО́ДИТИ (наштовхувати на якусь думку, тему розмови, здогад і т. ін.  Словник синонімів української мови
  7. підказувати — Підка́зувати, -зую, -зуєш; підказа́ти, -кажу́, -ка́жеш, -жуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. підказувати — ПІДКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКАЗА́ТИ, ажу́, а́жеш, док., перех. і неперех. 1. Тихо говорити, нашіптувати кому-небудь непомітно для інших те, що він повинен казати, вимовляти. Перша дія пройшла нормально. Макар Григорович нам підказував.  Словник української мови в 11 томах
  9. підказувати — Підказувати, -зую, -єш сов. в. підказати, -жу, -жеш, гл. Подсказывать, подсказать.  Словник української мови Грінченка