г. підповідати; (акторам) суфлювати, суфлерувати, д. суфлірувати.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
підказувати —
(нашіптувати комусь те, що він має говорити голосно) розм. подавати, (в театрі) суфлювати.
Словник синонімів Полюги
підказувати —
підка́зувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
підказувати —
див. говорити; націлювати; радити
Словник синонімів Вусика
підказувати —
-ую, -уєш, недок., підказати, -ажу, -ажеш, док., перех. і неперех. 1》 Тихо говорити, нашіптувати кому-небудь непомітно для інших те, що він повинен казати, вимовляти. 2》 розм. Додавати що-небудь до сказаного кимось, кінчати чийсь вислів. 3》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підказувати —
ПІДКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКАЗА́ТИ, ажу́, а́жеш, док., що і без прям. дод. 1. Тихо говорити, нашіптувати кому-небудь непомітно для інших те, що він повинен казати, вимовляти. Перша дія пройшла нормально. Макар Григорович нам підказував.
Словник української мови у 20 томах
підказувати —
НАШТО́ВХУВАТИ на що (приводити когось до певної думки, ідеї, мрії тощо, спонукати до якогось учинку), ПІДКА́ЗУВАТИ що і без додатка, НАТИКА́ТИ розм. рідше; НАВО́ДИТИ (наштовхувати на якусь думку, тему розмови, здогад і т. ін.
Словник синонімів української мови
підказувати —
ПІДКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКАЗА́ТИ, ажу́, а́жеш, док., перех. і неперех. 1. Тихо говорити, нашіптувати кому-небудь непомітно для інших те, що він повинен казати, вимовляти. Перша дія пройшла нормально. Макар Григорович нам підказував.
Словник української мови в 11 томах
підказувати —
Підказувати, -зую, -єш сов. в. підказати, -жу, -жеш, гл. Подсказывать, подсказать.
Словник української мови Грінченка