Значення в інших словниках
-
піп —
піп іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
піп —
див. ієрей
Словник церковно-обрядової термінології
-
піп —
попа, ч., розм. Духовне звання у православній церкві, середнє між єпископом і дияконом. || Служитель релігійного культу, який має це звання й здійснює богослужіння. На попа — у вертикальне положення, сторч (поставити, стати і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
піп —
ПІП, попа́, ч., розм. Духовне звання у православній церкві, середнє між єпископом і дияконом. [Палажка:] Чом же ти у попи не постригся, коли в тебе мати попадя була? (Панас Мирний); – Читати, писати навчився, а на попа все одно не вийдеш... (О.
Словник української мови у 20 томах
-
піп —
піп: ◊ як піп з молитовником вул., ірон. про сентиментальну, зворушену, розчулену людину (ст): Ти часом такий, як піп з молитовником, – і чорт тебе не розбере (Нижанківський) ◊ а як ти сі піп присни́т, то ворог тобі́ ри́є (народне вірування)(Франко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
піп —
Аби лиш два попи на світі жило, то ще б їм затісно було. У народі є антипатія до священиків, які між собою не жиють у згоді. Бігла вода з винограда, до самого спадку, нема попа, нема дяка, не буде порядку.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
піп —
вози́ти / повози́ти попа́ в ре́шеті, заст. Говорити неправду, брехати під час сповіді. Надокучило мені каляться з нечистою силою... та до того ще й така думка: чи не доведеться мені за цю пекельну кумпанію (компанію) возить попа в решеті? (Марко Вовчок).
Фразеологічний словник української мови
-
піп —
ПОПАДЯ́ (дружина попа), ПАНІМА́ТКА заст., МА́ТУШКА розм. Величається, мов попадя на весіллі (прислів'я); — Бачите, як паніматка зраділа? То-то! — задоволений, злазить з воза отець Миколай (М.
Словник синонімів української мови
-
піп —
Піп, попа́; попи́, -пі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
піп —
ПІП, попа́, ч., розм. Духовне звання у православній церкві, середнє між єпископом і дияконом. [Палажка:] Чом же ти у попи не постригся, коли в тебе мати попадя була?...
Словник української мови в 11 томах
-
піп —
Піп, попа м. 1) Попъ, священникъ. попа в ре́шеті возити. Утаивать грѣхъ на исповѣди. 2) пт. Fulica astra, лысуха черная. Вх. Пч. II. 11. 3) насѣк. = зеленяк 1, Cetonia aurata. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка